pes_1b

Лайфхак для батьків: як навчити дитину читати? Частина 1.

У більшості шкіл дитину не приймуть до першого класу, якщо вона не вміє читати. Тому доволі часто знайомити малечу з навичками читання доводиться батькам. Але як займатися, яку методику обрати, з чого почати, а головне - коли? Відповідь є.

Читання з перших днів життя.

Почніть якомога раніше читати дитині книги.  Це стане й особливим часом вашого єднання, і можливістю прищепити дитині любов до книжок. При цьому задоволення від такого читання є єдиною гарантією успішного читання у майбутньому. І якщо діти не вчаться насолоджуватися читанням змалечку, це, найімовірніше, стане на заваді їхнім здібностям у майбутньому.

Від народження та до одного року слід читати колискові, книжки-картонки з реалістичними малюнками, книжки з тканини з різними текстурами, книжки з піснями. З одного року до трьох – римовані книжки-картинки, книжки з піснями, книжки-картонки з короткими оповіданнями. Від трьох до п’яти років – абетки, книжки з піснями, книжки-картинки, римовані книжки-картинки.

Розпитуйте та уточнюйте.

Питання, які ви ставите під час читання, заохочують дитину до взаємодії із книжкою, а також розвивають вміння розуміти прочитане. Адже головна мета читання полягає не в тому, щоб дитина вміла відтворювати слова – сенс в тому, аби дитина усвідомлювала, що саме вона читає. Дітям у віці 2-х або 3-х років починайте ставити питання перед, протягом і після читання книги. Покажіть дитині обкладинку книжки і запитайте, про що, на її думку, йтиметься у цій історії. Під час читання попросіть дитину передбачити розвиток подій, запитайте, чому герой зробив саме такий вибір. Якщо героя зображено з яскраво вираженою емоцією, поцікавтеся у дитини, чи вона колись почувалася так само. У кінці книги запитайте, чи передбачення стосовно фіналу справдилися. А тоді — що дитина запам’ятала з прочитаного.

Обирайте різні типи книжок.

Під час спільного читання намагайтеся знайомити дитину з різними жанрами: документальним (правдиві історії чи факти про тварин, людей, місця тощо); фантастикою (вигадані історії, не можуть відбуватися у реальному житті через магію, тварин, що розмовляють тощо); реалістичними історіями (вигадані історії, що теоретично можуть відбуватися у реальному житті через правдоподібність героїв та подій); книжками-абетками, книжками з піснями. Коли дитина класифікує книжки за жанрами, то їй спершу потрібно подумки зробити певні висновки про книжку та пригадати деталі. Тоді використати цю інформацію, щоби визначити, до якого жанру зарахувати цю книжку. Зрештою, пригадуючи риси інших книжок цього ж жанру, встановити зв’язок між ними. Ця проста дія займе 5-10 секунд після прочитання книжки, але вона точно розвине здатність осмислювати й аналізувати інформацію.